Наше село


Історія

Село Піски, розташоване на території Полтавської області у північно - східній частині України, на північному сході Лохвицького району у зоні лісостепу. Центр сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковані села Шевченки і Яремівщина. Розташоване на березі річки Артополот, за 18 км від райцентру. Уперше згадуються в літописі від 1092 року як Пісочень. З середини 17 ст. входило до складу Лохвицької сотні, а з 1760, після її поділу на три сотні - до Янишпольської сотні з центром у с. Брисі; з 1781 року Піски - у складі Лохвицького повіту Чернігівського намісництва, 1796 - Малорос, 1802 - Полтавської губернії. За переписом 1859 у Пісках (село власницьке та козацьке) 546 дворів, 3296 жителів, жіноче населення становило 1657 осіб, а чоловіче 1639 особи. У селі було 7 заводів та одна православна церква - мурована Успенська церква (1818 р). На час селянської реформи 1861 належали графині Марії Комаровській.

У 1867 - 1879 через село прокладено залізничну лінію Кременчук - Бахмач. У 1888 році у Пісках - 585 дворів, 3236 жителів. Діялонародне училище. У 1910 році Піски - центр волості, 772 двори, 4347 жителі, 25 вітряків, 6 кузень, 2 цегельних заводи, 31 крамниця, народне училище і церковнопарафіяльна школа.

Радянську владу проголошено в січні 1918 року. Під час боротьби з Денікіним 1919 у селі діяв підпільний партизанський штаб. У 1920 році створено комнезам. З 1923 року Піски - центр сільради Лохвицького р-ну Роменського округу, 4707 жителів, створено буряківниче кредитне товариство.

У 1929 році в Пісках організовано комуну ім. К. Маркса, в 1931 виникло два колгоспи: «Правда» та ім. Г. К. Орджонікідзе, які 1950 році об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Г. К. Орджонікідзе. Під час німецько - нацистської окупації (14.ІХ.1941 - 14.ІХ.1943) гітлерівцями вивезено на примусові роботи до Німеччини 244 чоловік, розстріляно - 10 чоловік. У 1960 році колгосп став відділком радгоспу Лохвицького цукрокомбінату (вирощував насіння цукрових та кормових буряків). На території села діяли: Лохвицька районна нафтобаза, Лохвицький районний паливний склад, асфальтобетонний завод, перевалочний пункт Лохвицької заготконтори, відділення зв'язку, середня школа, дільнична лікарня, будинок культури на 300 місць, бібліотека, їдальня. За переписом 1990 року у Пісках проживало 3044 чоловік.