Що таке інклюзивне навчання?

   ПОШИРЕНОЮ Є ДУМКА, ЩО ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ– ЦЕ ЛИШЕ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ПЕВНИМИ ДІАГНОЗАМИ, ЗАХВОРЮВАННЯМИ, В ТОМУ ЧИСЛІ ІЗ ІНВАЛІДНІСТЮ, У КЛАСАХ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ. ПРОТЕ ЦЯ ДУМКА Є ХИБНОЮ.

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОСВІТУ” ВИЗНАЧИВ ПОНЯТТЯ ОСОБИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. ЦЕ ОСОБА, ЯКА ПОТРЕБУЄ ДОДАТКОВОЇ ПОСТІЙНОЇ ЧИ ТИМЧАСОВОЇ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ ПРАВА НА ОСВІТУ”.

   КОЖЕН ЗАКЛАД ОСВІТИ ЗА СВОЄЮ ФІЛОСОФІЄЮ ПОВИНЕН БУТИ ІНКЛЮЗИВНИМ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ ГОТОВНІСТЬ У БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС ПРИЙНЯТИ КОЖНУ ДИТИНУ, ПРАГНУЧИ СТВОРИТИ МАКСИМАЛЬНО СПРИЯТЛИВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЇЇ ПОТЕНЦІАЛУ.

   КОЛИ МИ ГОВОРИМО ПРО СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, МИ НЕ МАЄМО НА УВАЗІ СУТО ВІДКРИТТЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ АБО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДОСТУПНОСТІ.

   ЦЕ І ПІДВИЩЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА РУЙНУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ СТЕРЕОТИПІВ ЩОДО ОСВІТИ ТАКИХ ДІТЕЙ. АДЖЕ ХВОРОБА НЕ ДОРІВНЮЄ ІНВАЛІДНОСТІ, ІНВАЛІДНІСТЬ – НАЯВНОСТІ ОСОБЛИВИХ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ (НАПРИКЛАД, ОСОБИ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМ НЕ МАЮТЬ ЦИХ ПОТРЕБ), ОСОБЛИВІ ОСВІТНІ ПОТРЕБИ НЕ ОЗНАЧАЮТЬ ЗАХВОРЮВАННЯ АБО ІНВАЛІДНІСТЬ (НАПРИКЛАД, ЛЮДИ З ДИСЛЕКСІЄЮ).

   ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО В ЗВИЧАЙНОМУ КЛАСІ ВЧАТЬСЯ ЗВИЧАЙНІ ДІТИ, ПРОСТО ДЕЯКІ З НИХ ВЧАТЬСЯ ТРОШЕЧКИ ПО-ІНШОМУ– НАПРИКЛАД, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ШРИФТ БРАЙЛЯ. АЛЕ В ТАКОМУ КЛАСІ НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ МАЄ БУТИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ОДНИХ ДІТЕЙ ВІД ІНШИХ (НАВІТЬ НА РІВНІ РИТОРИКИ). З УРАХУВАННЯМ РЕКОМЕНДАЦІЙ СПЕЦІАЛІСТІВ ТА НАСТІЛЬКИ, НАСКІЛЬКИ ЦЕ МОЖЛИВО, У ТАКОМУ КЛАСІ НАЛАГОДЖУЄТЬСЯ СПІЛЬНЕ НАВЧАННЯ.

Скільки дітей може бути в інклюзивному класі?

   ЗГІДНО ЗЗАКОНОМ “ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ”, ЗАГАЛОМ У КЛАСІ МОЖЕ БУТИ НЕ БІЛЬШЕ 30 УЧНІВ.

   ПРИ ЦЬОМУ, ЗГІДНО З “ПОРЯДКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ” (ПОСТАНОВА КАБМІНУ ВІД 15 СЕРПНЯ 2011 Р. № 872), УЧНІВ“ІЗ ЧИСЛА ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ, ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ, ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ ЧИ СЛУХОМ, ЛЕГКИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ТОЩО”МОЖЕ БУТИНЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХТА УЧНІВ “ІЗ ЧИСЛА ДІТЕЙ СЛІПИХ, ГЛУХИХ, З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ З ДИСЛЕКСІЄЮ, РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ, ІНШИМИ СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ (ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ, ЗОРУ, ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ПОЄДНАННІ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЧИ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ) АБО ТИХ, ЩО ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ НА ВІЗКАХ”–НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ.

   ТОБТО МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ТАКИХ ДІТЕЙ У КЛАСАХ– ТРИ, А В ОКРЕМИХ ВИПАДКАХ– ДВА.

Скільки вчителів працює в інклюзивному класі?

   В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ ПРАЦЮЮТЬ ОДИН УЧИТЕЛЬ ТА ОДИН АСИСТЕНТ УЧИТЕЛЯ.

Які обов’язки має асистент вчителя?

   ВІН Є АСИСТЕНТОМ САМЕ ВЧИТЕЛЯ, А НЕ ДИТИНИ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ВІН НЕ ПРИВ’ЯЗАНИЙ ДО ОДНІЄЇ ЧИ КІЛЬКОХ ДІТЕЙ, А ПРАЦЮЄ ЗІ ВСІМ КЛАСОМ.

   ТАК, ЧАСОМ ДИТИНІ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ НЕОБХІДНО ПРИДІЛИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ, ЩОБ, НАПРИКЛАД, ПОЯСНИТИ ЗАВДАННЯ, АЛЕ АСИСТЕНТ УЧИТЕЛЯ ТАК САМО МОЖЕ ПОЯСНИТИ ЩОСЬ Й ІНШИМ УЧНЯМ.

  ОКРІМ ТОГО, СВОЄЮ РОБОТОЮ АСИСТЕНТ МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ ПОЯСНЕНЬ. НАПРИКЛАД, ПОКИ АСИСТЕНТ ЩОСЬ РОЗДРУКОВУЄ ЧИ РОЗДАЄ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ВЧИТЕЛЬ ЩЕ РАЗ РОЗ’ЯСНЮЄ ТЕМУ АБО ЩЕ ЯКОСЬ ЗАЛУЧАЄ ДИТИНУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ДО СПІЛЬНОЇ РОБОТИ В КЛАСІ. АДЖЕ СПІЛЬНА РОБОТА– ГОЛОВНА МЕТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ.

Що потрібно, щоб у закладі освіти відкрили інклюзивний клас?

   ДЛЯ ВІДКРИТТЯ ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЬ ІЗ ВІДПОВІДНОЮ ЗАЯВОЮ ДО ДИРЕКТОРА . КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПОГОДИТЬ ВІДКРИТТЯ ТАКОГО КЛАСУ З МІСЦЕВИМ ОРГАНОМ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА ВИДАСТЬ НАКАЗ.

Якщо батьки не хочуть, щоб дитина навчалася у закладі освти?

  НА СЬОГОДНІ В СТРУКТУРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ Є КІЛЬКА ВАРІАНТІВ, ЯК ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ МОЖУТЬ ЗДОБУВАТИ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ. ЦЕ ЗАКЛАДИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ З ІНКЛЮЗИВНИМИ КЛАСАМИ.

   ОКРІМ ТОГО, Є ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ. ВОНА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ, ДЛЯ ЯКИХ НЕМОЖЛИВО ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАВЧАННЯ В ГРУПІ, ДЛЯ УЧНІВ, ЯКІ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я НЕ МОЖУТЬ ВІДВІДУВАТИ ОСВІТНІЙ ЗАКЛАД, ТИХ, ХТО ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ НЕ МОЖЕ ПРИХОДИТИ В ШКОЛУ (НЕПІДКОНТРОЛЬНА ТЕРИТОРІЯ, ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЇ), А ТАКОЖ ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ, ЯКІ ЖИВУТЬ У МІСЦЯХ ТИМЧАСОВОГО ПЕРЕБУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА (ЗГІДНО ЗНАКАЗОМ МОН №8 ВІД 12.01.2016 РОКУ).

   ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ АБО ТИХ, ХТО НЕ МОЖЕ ВІДВІДУВАТИ ШКОЛУ ЧЕРЕЗ ФІЗИЧНИЙ СТАН (ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ДОВГО ЛІКУВАННЯ В МЕДЗАКЛАДАХ) ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ ФОРМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА РІШЕННЯМ ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ. ОТЖЕ, ТАКА ФОРМА НАВЧАННЯ Є РАДШЕ ВИНЯТКОМ, АДЖЕ ВОНА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ СУТО ЗА РІШЕННЯМ ВІДПОВІДНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ.

   ТАКОЖ ЗАКОН “ПРО ОСВІТУ” ЗАЛИШИВ ЕКСТЕРНАТ ТА ВВІВ СІМЕЙНУ ФОРМУ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ. ВОНИ ТЕЖ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ У ВИПАДКУ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. ПРОТЕ МИ НАГОЛОШУЄМО, ЩОВИБІР ФОРМИ НАВЧАННЯ МАЄ БУТИ ВИВАЖЕНИМ ТА ВРАХОВУВАТИ НАСАМПЕРЕД ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ.

   ДЛЯ ЦЬОГО БАТЬКАМ ПОТРІБНО ДОСЛУХАТИСЬ ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ЛІКАРІВ, ОСВІТЯН ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ. ЯКЩО СПЕЦІАЛІСТИ НА ЗАПЕРЕЧУЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ НАВЧАННЯ В ШКОЛІ (А ТИМ ПАЧЕ– ЯКЩО РАДЯТЬ), КРАЩЕ НАДАТИ ДИТИНІ ТАКУ МОЖЛИВІСТЬ. АДЖЕ ЇЙ ПОТРІБНО ВЧИТИСЬ ЖИТИ В СУСПІЛЬСТВІ.

Нормативно-правова база:

Наказ МОН № 609 від 08.06.2018 р. «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»

Постанова КМ України № 599 від 09.08.2017 р. "Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах"

Наказ МОН № 635 від 24.04.2017 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 р. за № 645/30513 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»

Лист МОН України від 06.09.2022 №1/10258-22 «Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2022/2023 навчальному році».

Лист МОНУ № 2.5-281 від 05.02.2018р. «Роз'яснення стосовно тривалості уроків в інклюзивних класах, а також функціональних обов'язків асистента вчителя»

Наказ МОН №274 від 28.03.2022 р. "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"

Лист МОН від 29.09.2022 р. №1/11471-22 "Про роботу асистентів вчителів"

Корисна інформація :

Інклюзивно-ресурсний центр розміщується на базі приміщення комунального некомерційного підприємства Лохвицька міська лікарня Лохвицької міської радиї ради за адресою: м.Лохвиця, вул.Незалежності, 4.

Фахівці ІРЦ здійснюють інформаційно-просвітницьку діяльність серед батьківської та педагогічної громадськості у формі конференцій, семінарів, майстер-класів, лекцій, виступів, тренінгів, нарад, засідань круглих столів тощо, щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей з особливими потребами в умовах інклюзивного середовища.

Контактний телефон (05356)3-22-30

Методичні рекомендації для вчителів закладів

загальної середньої освіти, які працюють в умовах інклюзії

За останні роки в системі освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку відбулися якісні зміни. Реалізація прав на освіту дітей з обмеженими можливостями здоров'я розглядається як одна з найважливіших завдань державної політики в галузі корекційної освіти.

Отримання такими дітьми якісної загальної та професійної освіти є одним з основних і невід'ємних умов їх успішної соціалізації, забезпечення їх повноцінної участі в житті суспільства, ефективної самореалізації в різних видах професійної і соціальної діяльності. Введення в людське співтовариство дітей з відхиленнями у розвитку є основним завданням всієї системи корекційної допомоги. Соціальна інтеграція розуміється нами як кінцева мета спеціального навчання, спрямованого на включення індивідуума в життя суспільства.

Інклюзивна освіта – це система освітніх  послуг, що базується  на принципі забезпечення права на освіту дітей  з особливими потребами  в умовах загальноосвітньої школи за місцем проживання.

Інклюзивне  навчання  забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах за рахунок застосування методів навчання ,що враховують індивідуальні особливості  таких дітей. В основу  інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті.

Філософія інклюзії базується на вірі в те, що кожна людина з вадою має отримати освіту і житлові умови, які б якомога ближче відповідали нормальним. Такі люди стають частиною нашого життя, вони включаються в наші школи, оточення, спільноти. До них ставляться як до рівних і як таких, що заслуговують на повагу і сприйняття їх такими, як вони є. Це те право, яким всі ми користуємось як члени суспільства. В основі практики інклюзивного навчання лежить ідея прийняття індивідуальності кожного окремого учня і, отже, навчання має бути організоване таким чином, щоб задовольнити особливі потреби кожної дитини.

Із часу ратифікації Україною в 1991 році Конвенції ООН про права дитини все більшого визнання та поширення набуває соціальна модель, більше пов'язана з дотриманням прав людини. На противагу медичній моделі соціальна модель «розглядає ваду здоров'я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості», оскільки проблема створена непристосованістю оточення, включаючи ставлення до людей з особливими потребами та виробничі норми, архітектурну безбар'єрність і транспорт. Така модель спрямована на зміни в суспільстві таким чином, щоб воно забезпечувало рівну участь своїх громадян у здійсненні своїх прав і давало їм таку можливість.

З метою ефективного впровадження інклюзивної освіти для навчання дітей з особливими потребами є необхідним створення умов, які передбачають врахування правових, понятійно-термінологічних, організаційно-педагогічних, соціально-комунікативних, навчально-методичних та соціологічних аспектів.

Правові умови забезпечують розробку нормативно-правової бази для впровадження інклюзивного навчання. Понятійно-правові умови передбачають створення термінологічної бази, яка б не була дискримінаційно забарвленою і орієнтувалася на можливості дитини, а не на її обмеження.

Організаційно-педагогічні умови спрямовані на створення комфортного середовища перебування дитини в навчальному закладі. До них відносяться:

·        особливості архітектури, дизайну приміщення школи для забезпечення вільного пересування дітей; вимоги до освітлення, акустики, розміщення та якості меблів у класній кімнаті; вимоги до технічного забезпечення навчального процесу.

Виконання соціально-комунікативних умов забезпечить взаємодію дітей у навчальному процесі та сприятиме засвоєнню норм соціальної поведінки. Насамперед, до даної групи належать умови організації навчального процесу в школі:

·        регулювання складу та кількості учнів в класі;

·        врахування особливостей організації їх спільної діяльності.

Навчально-методичні умови передбачають створення навчального плану, програм, підручників, в яких би враховувалися індивідуальні можливості школярів та їхні потреби. Навчально-психологічні умови визначають участь дитини в оцінюванні своїх навчальних досягнень та успіхів в особистісному розвитку для забезпечення комфортного самопочуття кожного учня в інклюзивному освітньому середовищі.

Досягти позитивного результату в інклюзивному навчанні дозволить дотримання одночасно всіх умов та залучення до співпраці професійної команди, яка включає адміністрацію школи, вчителів - предметників, класоводів, асистентів вчителів, психологів, спеціальних педагогів, батьків та безпосередньо самого учня. Всі учасники освітнього інклюзивного процесу мають знаходитися у постійній взаємодії: обмінюватися інформацією, аналізувати її, приймати рішення та отримувати додаткову консультативну допомогу щодо інтерпретації даних обстеження та пошуку оптимальних умов розвитку конкретної дитини.

Принципи інклюзивної школи

Інклюзивна школа — навчальний заклад, який забезпечує ін­клюзивне навчання як систему освітніх послуг, зокрема:

·        адаптує навчальні програми та плани, навколишнє середо­вище, методи та форми навчання для дітей з особливими освітніми потребами;

·        співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;

·        створює позитивний клімат у шкільному середовищі.

Хоча інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для до­сягнення рівних можливостей і повної участі дітей з особливими освітніми потребами у житті освітнього закладу та громади, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише вчителів і персоналу школи, а й батьків, членів родин, однолітків. Всі діти з тими чи іншими порушеннями в приватних деталях не схожі один на одного.

Основні принципи інклюзивної школи такі:

·        усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;

·        школи мають визнавати і враховувати різноманітні потре­би своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання;

·        забезпечення якісної освіти для всіх дітей шляхом розроб­лення відповідних навчальних планів, застосування орга­нізаційних заходів, розроблення стратегії викладання, ви­користання ресурсів і партнерських зв'язків зі своїми гро­мадами;

·        діти з особливими освітніми потребами за потреби мають отримувати додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання;

·        вони є найефективнішим засобом, який гарантує солідар­ність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особ­ливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивні підходи у навчанні й вихованні також корисні для ро­дин дітей з особливими освітніми потребами. Адже батьки цих дітей отримують підтримку з боку інших батьків, краще розумі­ють у чому розвиток їхніх дітей є типовим й у чому атипо­вим, а також беруть активнішу участь у процесі навчання й виховання дитини.

Учителі інклюзивних класів краще розуміють індиві­дуальні відмінності й особливості дітей, ефективніше спів­працюють із батьками та іншими фахівцями (спеціалістами з лікувальної фізкультури, психологами, логопедами, соці­альними педагогами іншими).

Сутність процесів адаптації та модифікації

Виважене, ефективне навчання приносить користь усім учням. Однак, для учнів з особливими потребами може стати необхідною додаткова, а іноді і спеціальна підтримка у навчанні, яка допоможе їм брати повноцінну участь у заняттях і реалізовувати свій потенціал. Універсальних рецептів не існує, особливо коли йдеться про учнів з порушеннями у розвитку.

Щоб досягти успіху та задовольнити різноманітні потреби учнів, зумовлені їхніми здібностями, рівнем розвитку, інтересами та іншими відмінностями, педагогам необхідно змінювати методи навчання, навчальне середовища, матеріали тощо. Педагоги, котрі досягають успіху в навчанні дітей з особливими освітніми потребами, застосовують різноманітні методи навчання, які змінюються залежно від спеціальних потреб учня. Ці зміни або пристосування до потреб учнів відбуваються через адаптації або модифікації.

Адаптація – змінює характер навчання, не змінюючи зміст або понятійну сутність навчального завдання.

Модифікації навчання – модифікації змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну складність навчального завдання.

Адаптацію у класі можна організувати в наступних сферах:

Фізичне середовище – адаптація змінює середовище (побудова пандусу, пристосування туалетних приміщень, розширення дверей, зміна освітлення, розташування меблів в класній/груповій кімнаті тощо)

Навчання – адаптація змінює процес навчання (спосіб повідомлення педагогом матеріалу; спосіб організації занять учнів, що має на меті залучення дітей до виконання завдань і сприяння їхньому навчанню).

Адаптація навчального плану: модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини; видозміна завдань; визначення змісту, який необхідно засвоїти тощо.У навчально-виховному процесі вчителі аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроках, актуальним і потенційним можливостям дитини. У такий спосіб досягається ефективність організації навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку

Вказівки – адаптація змінює процедури, методи та щоденні заняття, які використовує вчитель.

Матеріали – адаптація полягає у пристосуванні навчальних інструментів і матеріалів до індивідуальних потреб учнів. (Матеріалами можуть бути книги, іграшки, аркуші із завданнями, маніпулятивні предмети тощо).

Рекомендації  при використанні модифікацій:

При застосуванні різних видів адаптації зміст навчання залишається незмінним, а при застосуванні модифікацій він, зазвичай, змінюється. В окремих випадках використання модифікацій може виявитися необхідним для того, щоб надати конкретній дитині можливість брати участь у класних заняттях. Модифікації можуть бути виконані шляхом:

Скорочення змісту матеріалу, який необхідно засвоїти. Учень може брати участь лише в окремих частинах уроку і/або опановувати лише частину змісту навчального матеріалу. Іноді вимоги уроку перевищують можливості учня, однак від нього все ж вимагається часткова участь у роботі на уроці.

Зниження вимог до участі в роботі. Учень може виконувати лише частину завдань. У цьому випадку від учня може вимагатися засвоєння всього матеріалу, або лише його частини.

Будь-які види модифікацій необхідно обговорювати з родиною дитини, оскільки у більшості випадків модифікація змінить те, що дитина має знати і вміти робити.

Форми роботи з батьками у запровадженні інклюзивного навчання:

·        батьківські збори;

·        бесіди - колективні, індивідуальні, групові;

·        консультації – практикуми, семінари – практикуми; конференції;

·        організація ділових ігор;

·        відвідування родин;

·        консультпункти;

·        диспути, дискусії;

·        дні відкритих дверей, відкриті уроки для батьків;

·        наочна пропаганда: оформлення куточків для батьків,   випуск             тематичної газети( «Дозвілля сім’ї», «Моя сім’я» і т.д.);

·        організація клубів, вечорів-вогників «Родовід сім’ї», «Я і сім’я» і т.п., різноманітні конкурси;

·        клуб «Батьки батькам».

Поради  й рекомендації вчителю(вихователю), у класі якого навчається  дитина з особливими потребами.

1. Навчитися розуміти різницю між дітьми й толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на порушенні.

2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною.

3. Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості,справедливості й терпимості.

4. Надавати індивідуальну підтримку,але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей.

5. Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини.

6. Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) в одній мультидисциплінарній команді.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Інклюзія — процес включення всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь  у суспільному житті.

Інклюзія — це процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у закладах загальної середньої освіти, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей.

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивна освіта дозволяє:

— Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.

— Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.

— Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.

— Залучати батьків в процес навчання і життя школи.

— Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.

— Створювати дружні стосунки з іншими дітьми

— Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

— Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

— Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

— Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

— Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

— У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

для інших дітей:

— Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

— Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

— Діти вчаться співробітництву.

— Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

— Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

— Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

— Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Як оформити дитину з особливими освітніми потребами

на інклюзивне навчання?

Якщо Ваша дитина має ООП ( особливі освітні потреби), для неї буде організовано інклюзивне навчання. До основного пакета документів додається довідка висновку з ІРЦ (інклюзивно-ресурсного центру).

Кожна дитина з особливими освітніми потребами має право навчатися у школі за місцем проживання на інклюзивному навчанні. Для цього потрібне лише бажання батьків.

Щоб оформити дитину на інклюзивне навчання у заклад загальної середньої освіти, необхідно:

1.Оформити картку розвитку дитини.

Для цього потрібно звернутися у медичний заклад за місцем проживання, де лікарі пропишуть діагноз дитини. Якщо дитина раніше вже десь навчалася (дитячий садок, школа, інтернат), до картки додається характеристика. Також за необхідності висновок психолога чи логопеда.

2. Отримати висновок психолого-медико-педагогічної консультації.

З карткою розвитку батьки разом з дитиною звертаються у  ІРЦ  Лохвицької міської ради  за адресою вул. Незалежності, 4 (приміщення КНП Лохвицької міської лікарні.) Після засідання комісії батьки отримують висновок ІРЦ з рекомендацією інклюзивного навчання.

3. Звернутися у школу за місцем проживання

Разом з оригіналом висновку батьки подають заяву на ім’я директора школи за місцем проживання з проханням організувати для дитини інклюзивне навчання.

Далі  заклад освіти  подає заявку до місцевого органу управління освітою (відділу освіти Лохвицької міської ради), який закуповує необхідне обладнання, навчальні матеріали, призначає асистента та укладає угоди з фахівцями, які проводитимуть корекційні заняття з дитиною.

Поради батькам дітей з ООП

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

·        Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива.

·        Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

·        Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.

·        У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в закладі освіти.

·        Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

·        У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для дитини.

·        Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в класі освітнього закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

·        Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

·        Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

·        Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.

·        Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Корекція розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі заняття, відповідно до віку і можливостей дитини.

12 порад, які допоможуть вчителю      

підготуватись до роботи в інклюзивному класі

Дієві поради, що стосуються саморганізації та переорієнтації вчителя, який працює в інклюзивному класі.

·        Справді, як ми можемо знайти час на навчання дітей з особливими потребами, коли в класі сидить 35 учнів, і всім потрібні знання?

·        Ми так само виконуємо купу стандартних правил, готуємо тестування. Як шукати індивідуальні підходи та справедливо перевіряти успішність засвоєння теми?

1. Почніть з себе, змінюйтесь поступово

Для заклопотаних вчителів думки про прийняття абсолютно нового способу навчання дуже тривожні. Але все не так страшно, якщо почати з однієї невеликої зміни за один раз.

Наприклад, ви звикли користуватися білою крейдою чи чорним маркером для записів на дошці. А наступного разу візьміть інші кольори, використовуйте це правило і у підготовці роздаткового матеріалу. Колір, шрифт, його розміри, ілюстрації — все це важливо.

2. Займайтесь самоосвітою

Ні, це не завелика вимога до вчителя. Коли є можливість, відвідуйте профільні конференції, слухайте вебінари, вивчайте матеріали, які допоможуть налагодити стосунки з особливими дітьми та організувати навчальний процес на гідному рівні. Сплануйте свій час належним чином для цього.

3. Створіть окрему теку для ідей

У процесі підвищення кваліфікації, пошуку нових освітніх шляхів, збирайте ідеї, ресурси, методи, які зможете використати на уроці. Це не марна праця, рано чи пізно ви звернетесь до результатів цього надбання.

4. Доповніть свій навчальний план

Переконайтесь, що ваш навчальний план має не однобічний характер, а враховує методики, техніки, прийнятні для ефективного навчання усього класу, незалежно від особливостей розвитку.

5. Працюйте спільно з колегами, керівництвом

Лише разом можна змінити шкільну культуру. Ініціативи з налагодження роботи інклюзивних класів мають підтримуватися керівництвом школи. У такому разі знайдеться потрібне фінансування, реалізовуватимуться проекти, і загалом, буде більш комфортно працювати.

6. Дотримуйтесь певних правил від початку до кінця року

І мова не про дисципліну в класі. Працюючи з особливими дітьми, використовуйте озвучені раніше правила, адже передбачуваний клас для них – безпечний прихисток, картина, що вписується в їх уявлення про життя, місце, де вони знають, як поводитись, та що може спричинити порушення. Зрештою, це стане вашим стилем викладання.

7. Пробуйте різноманітні варіанти подачі інформації, в тому числі й презентації в PowerPoint

Це урізноманітнить навчальний процес, а для дітей з вадами слуху – прекрасна можливість бачити перед очима текст, щоб не пропустити критично важливі деталі.

8. Використовуйте спеціальні шрифти, готуючи роздаткові матеріали чи презентації

Якщо у вашому класі є діти з дислексією та різними типами інвалідності, привчіть себе використовувати спеціальні шрифти, більшість з них безкоштовна і адаптована до використання в кириличному письмі: Comic Sans, Ariel, Trebuchet MS, Myriad Pro, Geneva. Також не використовуйте занадто яскравий білий фон, віддайте перевагу кремовому чи подібним. Це суттєво полегшить життя дітям, адже вони зможуть читати та сприймати текст.

9. Пропонуйте проектну роботу

Це прекрасний спосіб дати можливість учням проявити себе, пишатися новими знаннями та шансом втілити їх у життя. Залиште місце для творчості у кожному проекті, не треба давати всім однакове завдання. Врахуйте особливості та можливості кожної дитини, щоб зрештою розкрити сильні сторони школяра. Додатковий бонус – вам не потрібно буде аналізувати однаково виконаний проект, адже у кожного буде своя родзинка.

10. Впроваджуйте практику партнерства та практикуйте роботу у групах

Це варто зробити, аби діти контактували, допомагали один одному. Подібна взаємодія руйнує безліч непотрібних стереотипів. Спробуйте часто міняти групи, щоб була змога попрацювати з більшою кількістю дітей, а не з 3-4 найактивнішими учнями.

11. Навчіться використовувати сильні сторони учнів

Кожен вчитель усвідомлює, що не всі школярі навчаються однаково. Тому використовуйте різні способи подачі інформації, різноманітні рівні складності перевірочних завдань, щоб всі учні могли проявити себе та якнайкраще зрозуміти матеріал.

12. Враховуйте можливості кожного, готуючи домашнє завдання

Здається, що ви все зробили правильно, а учень не виконав домашнє завдання? Не думайте, що це через лінь, можливо, робота недостатньо адаптована для такої дитини. Перегляньте свій алгоритм підготовки, можливо, інколи доцільно відмовитись від «домашки», або зробити її спільною для декількох предметів.

Не бійтесь змін. Інклюзивна освіта – це виклик, але з ним ви неодмінно впораєтесь, доклавши трохи зусиль.